Взаємодія природи і суспільства – як центральна методологічна проблема соціально-економічної географії

Концепція посибілізму

(від англ. і франц. «possible» – можливий) створена французьким географом Полем Відалем де ла Блашем. На відміну від класичного індетермінізму, посибілізм розглядає людей у їх взаємодії з природним довкіллям як активне начало, наділене волею і озброєне здобутками культури. Отже, природа створює лише можливості для різноманітної життєдіяльності людини. А людина, озброєна здобутками культури (матеріальної і духовної), реалізує або не реалізує ці можливості з користю чи шкодою для себе і довкілля. Концепція пробабілізму(від англ. «probability» – вірогідність, ймовірність) підкреслює ймовірний, але не обов’язковий вплив довкілля на людську життєдіяльність. Природне середовище, мовляв, лише створює альтернативи (розмаїття умов) для життєдіяльності соціуму. А рішення людини щодо використання цих умов ймовірнісно підпорядковані певним гіпотетичним нормам. Ці норми у широкому розумінні також є елементами культури суспільства й залежать від способу життя і діяльності. Теорію пробабілізму започаткував англійський вчений О. Спейт (O. Spate, 1957).

При всій привабливості цих теорій, слід визнати, що культура є вторинною по відношенню до способу виробництва (економіка є базисом, фундаментом суспільства, а культура та ідеологія – елементами надбудови). Все таки і посибілізм, і пробабілізм продовжують «відривати» суспільство від природи, хоча й не так явно як нігілізм або індетермінізм.

Незважаючи на висловлену критику в бік енвайронменталізму та посибілізму, слід визнати, що окремі їх положення стали наріжними каменями концепцій «меж зростання» та «ландшафтного різноманіття», котрі у свою чергу підготували підґрунтя для появи теорії сталого розвитку.

Інші цікаві матеріали

На землі на рідній
Існує наука про географічні назви – топоніміка. Саме вона дозволяє пояснити не тільки смисл назви мого села, а й встановити віхи його історії. Нині, коли небувало зріс інтерес громадськості до історичних знань, як нікол ...

Характеристика й особливості розвитку Київської області
Мета контрольної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та і ...

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...