Німеччина – провідна постіндустріальна держава Європи

Територія та географічне положення

. Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи. Вона межує з дев’ятьма державами: на півночі – із Данією, на сході – із Польщею, і Чехією, на півдні – з Австрією і Швейцарією, на заході – із Францією, Люксембургом, Бельгією і Нідерландами. Після відновлення єдності Німеччини 3 жовтня 1990 р. країна перетворилася на вузловий центр, що поєднує Схід і Захід, Скандинавію та Середземномор’я.

Вигідність географічного положення Німеччини обумовлена також досить широким виходом до морів: із півночі територія країни омивається водами Північного й Балтійського морів.

Природа.

На території країни виділяються ти великі природні регіони: прибережні рівнини на півночі (Північно-Німецька низовина), складне сполучення височин і низьких стародавніх гір у центральній частині (Гарц, Шварцвальд) і Баварське плоскогір’я з Альпами на крайньому півдні. Поблизу австрійського кордону розташована найвища гора країни – Цугшпіце (2963 м).

Клімат досить м’який (відносно суворі зими в гірських районах), середньорічна кількість опадів – 600-700 мм. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства і є однією з причин досить розгалуженої річкової мережі.

Найбільшими річками є Одер, Везер, Ельба, Дунай – усі вони належать до басейну Атлантичного океану. Найбільше значення для розвитку й розміщення промислових підприємств, транспорту й міст має найповноводніша річка Німеччини – Рейн.

Третина країни вкрита зеленим покривом, ліси в основному «культурні», найбільшою лісистістю відзначаються гірські райони.

У Німеччині зосереджено небагато видів корисних копалин. До них належать кам’яне вугілля, буре вугілля. Країна добре забезпечена окремими видами хімічної сировини й будівельних матеріалів. Особливо багаті підземні комори на калійну та кам’яну сіль, глину, пісок.

Історичний розвиток

. До початку I тис. н. е. територію сучасної Німеччини заселяли кельтські й германські племена. Ослаблення в IV ст. н. е. Римської імперії сприяло їхньому розселенню по всій території Європи Першою німецькою державою було Франкське королівство (VI-VIII ст ), що у 843 р. розпалося на окремі князівства. У X ст на землях на схід від Рейну уторилося королівство Німеччина. Король Оттон I, захопивши Північну й Середню Італію, у тому числі й Рим, приєднав х до німецьких земель. Так на карті Європи з’явилася «Священна Римська імперія німецької нації» (962 р.). Із X до XV ст відбуваються численні захоплення земель у південній, центральній і північній Європі. Однак населення захоплених територій прагнуло самостійності. Посилення влади великих феодалів прискорило децентралізацію країни. Вестфальський мир 1648 р. остаточно закріпив утрату територій і перетворив імперію на співтовариство незалежних держав, поєднаних формальною владою імператора. У XVIII ст. особлив посилилися німецькі князівства Австрія та Пруссія. Після поразки Австрії та Пруссії у війні з наполеонівською Францією «Священна Риська імперія німецької нації» була ліквідована, і за рішенням Віденського конгресу 1814-1815 рр. був утворений Німецький союз, до складу якого ввійшли 39 держав на чолі з Австрією. Подальше обєднання Німеччини було здійснено канцлером Пруссії Отто фон Бісмарком після поразки Австрії у війні з Пруссією (1866 р.) Після перемоги у франко-прусскій війні (1871 р.) утворилася Німецька рейх-імперія зі столицею Берлін. Німеччина прагнула європейського панування, а на шляху до цієї мети стояли Англія, Франція та Росія. Тому в 1914 р. вона розпочала Першу світову війну, у якій зазнала поразки. За підписаним Версальським договором 28 червня 1919 р., Німеччина втратила 10% своєї території, а також мала заплатити країнам-переможцям контрибуцію в розмірі 33 млрд доларів і зменшити армію до 100 тис. осіб. Прихід до влади в 1933 р. націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером запобіг погіршенню економічної ситуації в країні. Настала епоха Третього рейху, що призвела до Другої світової війни (1939-1945). У 1945 р. Третій рейх упав під ударами армії країн антигітлерівської коаліції (срср, США, Велика Британія, Франція). Територія Німеччини була поділена на західну і східу зони окупації. У вересні 1949 р. в західній частині була створена Федеративна республіка Німеччина. Поклавши в основу свєї політики соціально орієнтований капіталізм, Західна Німеччина, розорена війною, через кілька років перетворилася на економічно потужну державу. У східній зоні окупації в жовтні 1949 р. була утворена Німецька Демократична Республіка. У ній будували соціалізм за зразком СРСР. Криза соціалістичної системи зумовила об’єднання в жовтні 1990 р. двох Німеччин.

Інші цікаві матеріали

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...

Економіко-географічна характеристика Чілі
Чилі - держава на Південному - Заході Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території входять прибережні острови Чилійськог ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...