Шляхи вирішення проблем та підвищення ефективного вирощування технічних культур

Отже, в Україні необхідно докорінно удосконалити управління галуззю вирощування технічних культур АПК, створити належну систему економічного моніторингу, прогнозування та інформаційно-консультативного забезпечення суб’єктів українського ринку продукції тому що і являється слабкими сторонами розвитку технічничних культур в Україні.

Загальні положення, які покладено в основу комплексної програми розвитку виробництва технічних культур, зводяться до:

. Визнання на державному, галузевому та регіональному рівнях необхідності від-родження виробництва технічних культур й усвідомлення того, що воно неможливе без докорінного організаційно-економічного та техніко-технологічного реформування.

. Визнання помилковою і шкідливою концепцію щодо орієнтації України на виробництво продукції галузі лише для самозабезпечення. Крім того, скорочення посівних площ призвело до дисбалансу в буряково-зернових сівозмінах, зменшення обсягів кормовиробництва, росту безробіття і зубожіння значної чисельності населення в сільський районах.

. Прийняття для України оптимального обсягу виробництва продукції для споживання населення, для харчової промисловості і для екс-порту з подальшим нарощуванням його обсягу.

. Максимального використання існуючих потенційних можливостей (навіть в умо-вах кризи) для стабілізації виробництва і призупинення його подальшого спаду. Удо-сконалення розміщення виробництва по території, перепрофілювання збиткових під-приємств, концентрація ресурсів на перспективних, хоч і обмежених, ділянках.

. Першочергового (3-5 роки) пожвавлення створення сировинної бази з наступним реінвестуванням прибутків у реструктуризацію перспекти-вних заводів, перегляд і перерозподіл сировинних зон.

. Прискорення інвестиційної діяльності - залучення інвестицій (як вітчизняних, так і іноземних) для здійснення перспективних науково-технічних проектів і програм. Створення державного фонду довгострокового кредитування таких проектів і про-грам, джерелом яких можуть стати кошти від приватизації об’єктів АПК. Введення в дію механізму надання підприємствам інвестиційних кредитів, дотацій і бюджетних субсидій.

. Державного регулювання виробництва і реалізації за допомогою економічних важелів за умови виключення адміністрування та будь-якого виду монополізму - державного, галузевого, адміністративно-регіонального, повна ліквідація відповідних монопольних і псевдоринкових структур. Створення й розвиток низових і регіональ-них ринкових правових структур - акціонерних товариств, корпорацій, холдингів, агропромислово-фінансових компаній або груп.

. Глибокого вивчення загальноекономічної кон’юнктури, пошуку нових ринків збуту, розширення експорту до країн Східної Європи, Африки, Близького Схо-ду, Середньої Азії, відновлення торговельних відносин з Росією, створення відповідної маркетингової служби та інформаційних центрів, представництв за кордоном.

. Повної ліквідації бартерних операцій та перехід на розрахунки через банки. Надання державних кредитів для покриття різниці між пільговими і діючими процен-тними ставками по кредитах, які надаються виробникам, та гарантування їх повер-нення, активніше залучення банків до виробництва; поширення на підприємства АПК права щодо створення холдингових компаній.

. Вивчення і впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду розвитку інтег-рації в виробництві технічних культур, удосконалення системи договорів, кооперу-вання виробництва, консолідації акцій, в т. ч. державних.

Отже, тільки завдяки дотриманню цих норм, Україна може вибратись із досить складної ситуації, що склалася у галузі вирощування технічних культур, і виробляти конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію

Розвиток процесів глобалізації, що визначив вибір Україною курсу на інтеграцію до Європейського Союзу, передбачає докорінні поступові й диференційовані за секторами відкриття українських ринків, зміни в економіці держави. Розглянуту нами систему формування ринку продукції сільського господарства та виробництва, створену Європейським Союзом, можна розглядати як основу для започаткування формування власного ринку.

Прикладом ефективного законодавчого забезпечення має стати саме політика ЄС, що поєднує інтереси виробників, споживачів і підприємств, які працюють на імпортованій сировині.

На даному етапі розвитку вирощування технічних культур в Україні,сильною стороною може виявитись програма розвитку технічних культур. Доцільніше створювати на рівні регіонів корпорації з урахуванням природно-кліматичних, географічних, виробничих, транспортних та інших ознак та 75-80 низових акціонерних товариств, що забезпечуватимуть повний цикл виробництва і переробки сировини та реалізації продукції.

Інші цікаві матеріали

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її ...

Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився Кенігсберзький особливий військовий о ...