Шляхи вирішення проблем та підвищення ефективного вирощування технічних культур

Вже тривалий період в Україні ведуться дебати щодо створення потужного сільськогосподарського банку на кооперативних засадах. У багатьох європейських країнах вже багато років функціонують кооперативні банки, які обслуговують сільськогосподарських товаровиробників на вигідних для них умовах. Про це переконливо свідчать створення і діяльність одного з найбільших у Франції кооперативного сільськогосподарського банку, який видає кредити своїм членам під 6% річних а в Україні немє цього і це єслабкою стороною розвитку технічних культур.

Виправданим було б створення сприятливої ситуації й у зовнішньоекономічній діяльності, що стабілізувало б її через використання організаційно-економічних заходів, які б захищали внутрішній ринок від імпорту цих продуктів і стимулювали їх власне виробництво та експорт.

Активне впровадження досягнень НТР допомагає одержати великий економічний ефект при менших витратах праці та енергії. Уміле застосування мінеральних добрив, своєчасна та якісна машинна обробка землі, висока якість насіння дозволять багаторазово підвищити врожайність у галузі.

Економічний розвиток світового вирощування технічних культур відбувається на основі агропромислової інтеграції, тобто об’єднання безпосередніх виробників продукції з підприємствами, що виробляють цю продукцію, а також з виробниками сільськогосподарських машин, мінеральних добрив, отрутохімікатів, з заготівельними, транспортними, збутовими фірмами.

Для цілеспрямованого регулювання ринку технічних культур і можливостей його ефективної переробки держава має використовувати систему економічних заходів. Основний зміст останніх при цьому базується на досягненні гнучкої взаємодії структурних елементів комплексу вирощування технічних культур, вдосконаленні розміщення підприємств на основі впровадження розвинутих економічних взаємозв’язків і нових методів управління. Доведено, що ринкова стратегія в системі виробничо-збутових координат відкриває нові напрями і можливості вдосконалення територіальної організації виробництва й підвищення його ефективності. У зв’язку з цим посилюється необхідність трансформації державного регулювання, зміни пріоритетів у формах і методах регулювання виробничих відносин.

Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчать, що завжди центральну й координуючу роль відіграє держава, особливо при відродженні не тільки галузі, а й сільського господарства в цілому.

ВИСНОВКИ

Отже, провідні технічні культури України - цукровий буряк і соняшник. Вирощують в Україні також льон-довгунець, коноплю, льон-кучерявець, ріпак тощо.

Україна є основною бурякосійною зоною світу і займає перше місце серед країн світу по валовому збору цукрового буряка. Значні площі цукрового буряка знаходяться в Лісостепі (Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька області). Тут зосереджено 75 % всіх посівів цукрового буряка. Її вирощують також на півдні Полісся і півночі степової зони.

На сучасному етапі в Україні є всі потенціальні можливості для подальшої оптимізації вирощування технічних культур. Механізм та значення ефективності виробництва включає не тільки максимальні доходи виробника за мінімальних затрат, а й найповніше задоволення потреб населення країни у продуктах харчування та забезпечення зростання суспільного добробуту. Для підвищення ефективності сільського господарства та переробної галузі необхідно зберігати і підвищувати родючість ґрунтів, збільшувати обсяги виробництва валової продукції, її переробки та чистого доходу з кожного гектара сільськогосподарських угідь, з кожної одиниці переробленої сировини, з кожної гривні вкладених коштів шляхом інтенсифікації галузі при одночасному скороченні землі в обробітку, розвитку інфраструктури ринку, просуванні української продукції на зовнішні ринки.

Для нарощування обсягів виробництва продукції необхідно реанімувати і вдосконалити зруйновані торговельно-економічні відносини, на основі яких створити умови для розвитку зовнішньоекономічної діяльності і виходу української продукції на світовий ринок. Аналіз аграрної політики країн з сучасною ринковою економікою свідчить, що ефективне функціонування сільського госпо-дарства і переробних галузей зумовлюється державним протекціоністським підходом з використанням різноманітних інструментів, зокрема - цінових, спрямованих, у першу чергу, на розвиток виробництва, стабілізацію аграрного ринку та на підтримку доходів виробників, насамперед фермерів. Це пов’язано з тим, що непаритетність обміну між аграрним і промисловим секторами на користь останнього має загальний та постійний характер, внаслідок чого прибутки селян ніколи не відповідають доходам працівників інших галузей.

Інші цікаві матеріали

Рекреаційні ресурси, їхня характеристика та оцінка
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-т ...

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...