Основні проблеми й перспективи розвитку нафтової, нафтопереробної та газової промисловості України

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база. Тому закономірно, що в усіх країнах світу з розвиненою ринковою економікою інвестиції у паливно-енергетичний комплекс становлять близько 40% сумарних капітальних вкладень у промисловість.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) є базовим в економіці держави, значно впливає на рівень розвитку її економіки. У 2003 р. в Україні вироблялося 94 млн т умовного палива, а для нормального енергозабезпечення потрібно 250 млн т. Держава забезпечує енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів на 42%, у газі - на 15-20%, у вугіллі - на 80%, у нафті на 7-8%. Тому значну масу енергоносіїв доводиться імпортувати: вугілля - до 20 млн т, нафти - 28 млн т, газу 40-45 млрд м1 на рік, що за сучасними цінами становить 1,5 1 млрд гривень.

Темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу України за останнє десятиріччя за всіма показниками не сприяли підвищенню електромісткості національного прибутку і валового суспільного продукту. З 1990 по 2003 р. виробництво електроенергії в Україні зменшилося на 42,1%, видобуток нафти - на 26,4° о, газу - на 36%, вугілля - на 53,2%.

Високими темпами зростає потреба в різних видах енергії і палива при використанні таких видів енергетичних ресурсів, як нафта, природний газ, ядерне паливо і навіть вугілля.

Розміщення підприємств важкої Індустрії, де витрати на паливо становлять значну частку собівартості готової продукції, значно залежить від забезпеченості паливом Переробка палива - основа формування промислових комплексів, особливо нафто- і вуглехімічних. Велику роль відіграє паливо як чинник формування промислових районів Вплив його тим більший, чим потужніші запаси і вищі техніко-економічні показники ресурсів палива. Дешеве паливо сприяє розвитку паливомістких виробництв, впливає на спеціалізацію господарства району. Крім того, паливо використовується в енергетиці і є сировиною для виробництва різноманітних цінних продуктів. Наприклад, з нафти виробляють не тільки паливні матеріали, а й різні масла та мастила, пластмаси, мийні речовини, синтетичні волокна, добрива, а з природного газу-синтетичні спирти й білкові препарати, сірку Вугілля є цінною сировиною для виробництва пластмас, бензину, інших продуктів.

У структурі промисловості України на частку паливної припадає 15% вартості основних фондів І майже 8% середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу, 11% вартості промислової продукції.

У 50-80-х роках в Україні видобуток палива, особливо газу, поступово зростав. У структурі споживання палива почала знижуватись частка вугілля й нафти і збільшуватись - газу. У 80-ті роки частка газу в структурі паливного балансу поряд з нафтою також почала знижуватися. Загалом видобуток палива в Україні зростав до 1987 р. Однак останніми роками абсолютні його розміри почали спадати переважно внаслідок погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля в Донбасі, нестабільності роботи вугільної, нафтової і газової промисловості, важкого фінансового становища країни в цілому.

Збільшення витрат на видобуток і транспортування палива потребує обгрунтування економічної доцільності розробки тих чи інших родовищ. Для їх визначення в енергоекономічних розрахунках використовують показники кінцевих витрат, які дають змогу визначити в розрізі України та її економічних районів суспільне виправданий верхній рівень витрат на виробництво окремих видів палива. За кінцевими витратами встановлюють рівень енергозабезпечення України в цілому та її окремих економічних районів.

У розміщенні паливної промисловості відбуваються постійні зміни, щодо зв'язано із завершенням виробітку одних родовищ та відкриттям і розробкою інших Більш рівномірному її розміщенню сприяли створення вугільної промисловості у західному регіоні України, нафтової і газової - у східному, буровугільних родовищ - у Черкаській та Житомирській областях. Підприємства подільських, південних областей та АР Крим працюють на привізному вугіллі.

Удосконалення паливного балансу України пов'язане передусім із значною диференціацією рівнів забезпечення паливом окремих районів. У перспективі вирішуватиметься подвійне завдання: вдосконалення галузевої й територіальної структури паливного балансу та реконструювання розміщення основних споживачів палива, тобто зниження енергомістко-сті матеріального виробництва в енергодефіцитних районах для збалансованого видобутку і споживання палива в регіональному плані. Вдосконалення структури паливного балансу означає, що в перспективі для західних і південних районів України найекономічнішими будуть електроенергія АЕС, а для східних районів - вугілля Донбасу.

Висновки

В умовах діючого законодавства провідні нафтові компанії світу ведуть конкретні переговори щодо можливостей вкладання інвестицій в нафтогазовий комплекс України. Хоча «Закон про розподіл продукції» ще не прийнято, компанія «Брітіш Петролеум» виявила готовність вкладати кошти в розвідку та видобуток газу в Дніпровсько-Донецькій западині, компанія «Шелл» пропонує провести реконструкцію газотранспортної системи України.

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопіль ...

Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу – Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах ...

Економіка Франції
XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів. Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За истекшее столетие ...