Машинобудування як галузь важкої промисловості

Абсолютним рекордсменом світу з виробництва автомобілів на душу населення є Бельгія, ця країна має дуже вигідне економіко-географічне положення, тому для виходу на європейський ринок тут ще з 20-х років минулого століття будували свої заводи «Дженерал Моторз», «Форд», також мають тут свої філіали такі світові виробники як «Фольксваген», «Рено», «Вольво» та інші. Рівень експортності бельгійського автомобілебудування найвищий в світі – 90% (в Японії він становить 49%).

У виробництві мотоциклів, мопедів, моторолерів спостерігається інша географія, адже цей товар має нижчий ранг споживчої вартості, «двоколісні машини» більш популярні в «третьому світі». Найбільшим виробником є Китай (28 млн. штук на рік), батьківщина моторолерів Італія – зараз лише на другому місці (9,5 млн. штук), далі йдуть Японія, США, Тайвань, Індія, ФРН. За виробництвом велосипедів також передує Китай.

В суднобудуванні до середини минулого століття одноосібним лідером була Великобританія, потім тривалий час лідирувала Японія (на її стапелях створювалися танкери дедвейтом 500 тис. і навіть 1 млн. тон). З початку ХХІ століття першу позицію захопила Південна Корея (40% світового виробництва), яка разом з Японією (33%) контролює зараз майже ¾ виробництва. Європейські країни згортають виробництво й більше спеціалізуються на судноремонті. З європейських країн по окремим типам суден (особливо унікальних) зберегли міцні позиції Німеччина (військові та наукові судна), Франція (прогулянкові та круїзні судна, яхти), Данія (рибальські сейнери і пороми), Фінляндія (криголами). Швидко нарощують виробництво Китай, Бразилія, Тайвань, Сінгапур. Давні традиції в суднобудуванні мають Росія, Україна, Польща, Румунія, але їх заводи переживають зараз не кращі часи.

Авіаційна промисловість сформувалася у невеликій групі країн, що пояснюється складністю продукції, її тісним зв’язком з науково-дослідною базою. Світовим лідером є США. Потужні підприємства мають Франція, Великобританія, Німеччина. Росія відома в першу чергу виробництвом бойової авіаційної техніки. Повний виробничий цикл в авіаційній промисловості мають також Україна і Китай. Інші країни (Італія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди, Швеція, Японія, Узбекистан) мають невеликі обсяги виробництва і вузьку спеціалізацію. Намагаються створити власне виробництво і деякі нові індустріальні країни – Бразилія, Індія, Іран, Пакистан, Індонезія, Аргентина. Про значну монополізацію галузі можна судити з того, що близько 90% великих цивільних авіалайнерів зараз виробляють лише 2 фірми – «Боїнг» (США) та «Ейрбас» (ФРН, Франція, Великобританія, Іспанія).

Електротехнічна промисловість виникла ще в період масової електрифікації провідних держав світу. За виробництвом складної і дорогої продукції промислового призначення – генераторів, трансформаторів, електродвигунів різної потужності – лідерами залишаються країни Західної Європи (особливо – ФРН, Великобританія, Франція, Італія), США і Японія. Назване виробництво потребує значної кількості кольорових металів, спеціальних сортів сталі, синтетичних смол і пластмас, воно є досить наукомістким і вимагає складного устаткування.

Все більше значення у структурі машинобудування набуває виробництво різноманітних побутових приладів, що пояснюється хоча й повільним, але зростанням середнього рівня життя в світі. Для прикладу візьмемо виробництво телевізорів: 1) Китай (36 млн. штук на рік); 2) США (23 млн. штук); 3) Південна Корея (22 млн. штук); 4) Японія (15 млн. штук); 5) Малайзія (9 млн. штук). Далі йдуть ФРН, Великобританія, Італія, Франція, Росія, Бразилія та ін. Провідні позиції за випуском холодильників, морозильників і пральних машин зберігають Італія та США; мікрохвильових печей – США і Японія; посудомийних машин – США і ФРН; пилососів – США, Японія і ФРН. Можна відзначити тенденцію до скорочення виробництва у багатьох високорозвинених країнах, що пояснюється високою насиченістю внутрішнього ринку. Масова і нескладна продукція у все більших обсягах виробляється в нових індустріальних країнах Азії (Китай, Тайвань, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Індонезія).

Електронна промисловість – найбільш наукомістка галузь сучасного машинобудування. Для її розвитку необхідно максимально скоротити час від появи ідеї та її експериментальної розробки до масового випуску виробів. Це вдалося здійснити в технополісах, тому що в них практично відсутній часовий і територіальний розрив між наукою і виробництвом. Провідними виробниками електронної продукції є США, Японія та країни Західної Європи, тобто ті країни, що володіють значними фінансовими ресурсами, висококваліфікованими кадрами, мають найсучаснішу науку і до того ж самі є містким ринком для збуту цих виробів. Серед виробників дорогої військово-промислової електроніки слід назвати і Росію.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
Країнами Закавказзя є Азербайджан, Вірменія, Грузія. Регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями, має вигідне географічне положення. Морські узбережжя створюють сприятливі умови для розвитку економічних зв'язк ...

Землевпорядкування та кадастр
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...