Ефіопія – земля найдавніших цивілізацій Африки

Виконавча влада належить Перехідному уряду, законодавча – Перехідному уряду й Раді представників (парламенту). Голова держав – президент Ради представників. Країна поділена на 14 національно-адміністративних районів.

Населення

. Населення Ефіопії багатонаціональне.3/4 населення складають народи амгара, оромо, третій за кількістю народ – тіграї. Крім того, у країні проживають ще близько тридцяти народів як африканського походження – сідамо, шангалла, сомалі, так і неафриканського – індійці, єменці, вірмени. Офіційною мовою є амгарська, але використовуються також тигре, галла, англійська, арабська, і ще близько сімдесяти місцевих мов і наріч. Більшість жителів Ефіопії належить до так званої ефіопської раси, що займає поміжне становище між європеоїдною та негроїдною расами. Для них характерні тонкі риси обличчя, смаглява шкіра, хвилясте волосся.

Близько 45% ефіопів сповідують іслам, 40% - православ’я (Ефіопска православна церква), інші жителі дотримуються традиційних вірувань.

Природний приріст населення в країні високий – 30%, майже 45% населення країни складають діти та підлітки.

Жителі носять традиційний одяг – довгі сукні й накидки, прикрашені орнаментом і вишивкою. Живуть вони в круглих або прямокутних хатинах із конусоподібним солом’яним дахом.

Більшість населення проживають у селах. Міськіжителі складають лише 17%. Найбільшими містами є Аддис-Абеба (2,7 млн осіб), Дире-Дауа (128 тис. осіб), Гондер (98 тис. осіб).

Аддис-Абеба – столиця Ефіопії, поетична назва якої в перекладі з амхарської мови означає «нова квітка». Місто було засноване в 1889 р. на висоті 2500 м над рівнем моря імператором Менеліком II. Центр міста побудований у стилі модерн, однак схожі будинки важко знайти. Виділяється своєю грандіозністю Будинок Африки, де проходять зустрічі керівників африканських країн. Окраїни міста забудовані одноповерховими глинобитними будиночками, які поступово зносять, а на їхньому місці зводять новобудови. В Аддс-Абебі є два університети, там розміщується резиденція економічної комісії ООН в Африці. Визначними пам’ятками міста є палац імператора Менеліка II, коптський храм Святої Трійці, знаменитий відкритий ринок Меркато, археологічний і національний музей. В Аддис-Абебі зосереджена більша частина підприємств переробної промисловості країни.

Культура.

Культурні традиції народів, що населяють Ефіопію, сягають корінням глибокого історичного минулого. Із часів Аксумського царства існує ефіопська писемність. Мова Аксумського царства – гииз – до XIX ст. залишалася мовою ефіопської літератури та зараз використовується для ефіопського християнського богослужіння. Саме місто Аксум є центром християнства в Ефіопії. На його території збереглися пам’ятки ранньохристиянської та дохристиянської епохи, зокрема монолітні обеліски, виточені у формі багатоповерхових палаців. У монастирі Аксума більше ніж 1600 років вивчається богослов’я.

У XVII-XVIII ст столицею Ефіопського царства було місто Гондер, що вражає своїми кам’яними палацами та церквам. А неподалік від Гондера берігся унікальний комплекс монолітних храмів царя Лалібели, вирізьблений у скелях Ефіопського нагір’я.

Народи Ефіопії здавна займали я землеробством і скотарством. Більшість ефіопів традиційно не вживають дичину та свинину, проте п’ють у великій кількості солодку каву, а також місцеве сільське або європейське фабричне пиво, а на свята віддають перевагу тедж або мес – хмільному напою, настояному на меді. На відміну від інших африканських народів, сільські жителі північної та центральної частин Ефіопії здавна використовували на полях орне знаряддя, що нагадує соху, у яке запрягали биків. Також зі стародавніх часів в Ефіопії розвинене штучне зрошення полів.

Господарство

. Ефіопія належить до найбідніших країн Африки. Основу її економіки складає сільське господарство. Головний експортний товар – кава.

Основні споживчі культури – пшениця, ячмінь, просо, сорго, кукурудза, сочевиця. Важливою галуззю є тваринництво. За поголів’ям великої рогатої худоби Ефіопія посідає перше місце в Африці. Промислові галузі – харчова, текстильна, шкіряно-взуттєва – переробляють сільськогосподарську продукцію. У невеликій кількості добуваються золото, платина, марганцева руда, калійна сіль. 85% від усіх підприємств є державними.

Транспортна система розвинена слабо. Незважаючи на значну площу країни, загальна довжина залізниць складає лише 988 км, автомобільних – 44300 км (із твердим покриттям – тільки 3650 км). Також на низькому рівні розвитку перебуває медичне обслуговування й система освіти.

Часті посухи та землетруси, що трапляються в країні, негативно впливають на її економіку. Крім того, політична нестабільність, що панує в державі, також підриває її економічне благополуччя. На самітах держав «великої сімки» були розроблені рекомендації з відновлення та розвитку економіки країни, списані бори, затверджена програма гуманітарної допомоги та сприяння.

Інші цікаві матеріали

Планування та організація виконання комплексу топографо- геодезичних робіт на Новодністровському обєкті
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м.Новодністровськ Черні ...

Розміщення продуктивних сил громадського харчування у Подільському економічному районі
На сьогодні галузь громадського харчування в структурі комплексу надання послуг населенню посідає важливе місце в пріоритетах подальшого розвитку органів державного регулювання економіки. Ефективність проведення заходів, ...

Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низови ...