Роль АПК в економіці України

Агропромисловий комплекс (АПК) має особливе значення в економіці країни. Він відноситься до числа основних народногосподарських комплексів, що визначають умови підтримки життєдіяльності суспільства. Значення його не тільки у забезпеченні потреб людей у продуктах харчування, але в тому, що він істотно впливає на зайнятість населення й ефективність усього національного виробництва.

АПК - найбільший з основних (базових) комплексів в економіці країни. В АПК України вданий час зайнято близько 35% всіх працюючих в сфері матеріального виробництва. Тут зосереджено більше чверті всіх виробничих фондів і створюється майже 15% ВВП.

Питома вага капітальних вкладень в АПК в загальному обсязі інвестицій в економіку України становить 10%. Близько 30% галузей народногосподарського комплексу включено в відтворювання зв'язку з аграрним сектором. З сільськогосподарської сировини виробляється приблизно 70% всього набору що виробляються в країні предметів споживання. У роздрібному товарообороті продовольчі товари становлять приблизно половину.

До агропромислового комплексу (АПК) належать усі види виробництв і виробничого обслуговування, створення і розвиток яких підлеглі виробництву кінцевої споживчої продукції з сільськогосподарської сировини. В АПК входять три великі сфери галузей.

Перша сфера АПК - тракторного і сільскогосподарського машинобудування; машинобудування для харчової промисловості, агрохімія (виробництво мінеральних добрив та мікробіологічна промисловість), комбікормові промисловість, система матеріально-технічного обслуговування сільського господарства в Києві, меліоративний і сільське будівництво.

Друга сфера - рослинництво, тваринництво, рибальство лісове господарство.

Третя сфера АПК - харчова промисловість, холодильне складське, спеціалізоване транспортне господарство, торговельні та інші підприємства та організації, що займаються доведенням кінцевого продукту доспоживача в Києві, включаючи оптові ринки, роздрібну торгівлю і громадське харчування. До кожної сфері слід також віднести відповідні галузі науки і підготовку кадрів.

До середини 90-х р. у виробництві продукції АПК на галузі, що забезпечують АПК засобами виробництва в Києві, припадало 4,8%, а разом з ремонтом тракторів та інших сільськогосподарських машин, а також продукцією сільського будівництва - 11,4%; на сільське і лісове господарство - 41,8; на харчову, борошномельно-круп'яної і легку промисловість (останню тільки в частині первинної переробки сільськогосподарської сировини ) - 34,3; на заготовці, торгівлю і громадське харчування - 12,5% загального обсягу продукції. З зайнятих в АПК на першу сферу галузей, включаючи ремонт сільськогосподарської техніки та будівництво, припадало 16,7%, на сільське і лісове господарство (включаючи зайнятих в особистих підсобних і селянських (фермерських) господарствах) - 66,4% і на третю сферу АПК - 16,9% середньорічних працівників.

Природно що, АПК не замкнути в самому собі, а безпосередньо або опосередковано виходить на ще більш широке коло народногосподарської системи, на зв'язки з багатьма іншими галузями і підприємствами. У процесі розвитку економіки ці зв'язки стають все більш різнобічними і тісними. На стан агропромислового комплексу істотно впливає не тільки розвиток багатьох суміжних галузей економіки, що безпосередньо до нього не входять, але й загальна економічна ситуація в країні, становище з економікою галузей за межами цього комплексу.

Слід зазначити, що в економічно розвинутих країнах питома вага сільського господарства в структурі АПК займає відносно «менше місце і за вартістю продукції, і по чисельності зайнятих.

Щодо територіальної структури АПК, то вона формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури. В науковій літературі виділяють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств по переробці малотранспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють:

· агропромисловий пункт — локальна форма АПК, що об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

· агропромисловий центр — локальна форма АПК, яка об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

· агропромисловий кущ — локальна форма АПК, що характеризується компактним розміщенням на невеликій території агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;

· агропромисловий вузол — складне територіальне агропромислове утворення, яке розглядається як система компактно розміщених агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило, обласного чи районного центру) [9, с. 19—26].

Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для р ...

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...

На землі на рідній
Існує наука про географічні назви – топоніміка. Саме вона дозволяє пояснити не тільки смисл назви мого села, а й встановити віхи його історії. Нині, коли небувало зріс інтерес громадськості до історичних знань, як нікол ...