Степова і лучна рослинність

Крім широколистяних лісів, панівними у поза заплавних умовах колись були степи. Нині вони залишились лише на непридатних для обробки схилах. Добре збережені степові ділянки зазвичай характеризуються високою видовою насиченістю: на 10 м2 можна бути понад 100 видів квіткових рослин. Багато з них потребують охорони, зокрема сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий, шафран сітчастий, брандушка різнокольорова, ковила пірчаста та волосиста, горицвіт весняний (усі види, крім останнього, занесено до Червоної книги). У більш вологих місцезростаннях розвиваються лучні травостої. У їх формуванні беруть участь понад 400 видів квіткових рослин. Луки традиційно поділяють на материкові та заплавні. Перші у сухих умовах представлені дрібно травними угрупованнями, де домінують злаки — мітлиця тонка, зростають віскарія звичайна, любочки шорсткі, нечуйвітер волохатенький, перстач сріблястий тощо. На багатших ґрунтах у травостої переважає різнотрав'я: конюшина гірська, бедринець ломикаменевий, підмаренники м'який і справжній, жовтець багатоквітковий тощо. На вологих луках, що приурочені до нижніх частин схилів балок, лісових галявин, поширені ценози пахучої трави звичайної, тонконога лучного та костриці лучної. Різнотравну основу їх складають королиця, дзвоники розлогі, конюшина лучна тощо. У пласких зниженнях і улоговинах з багатими дерновими ґрунтами розпинаються злаково-різнотравні луки.

Найбільшу площу лучна рослинність займає у заплавах. Видовий склад рослин їх ділянок залежить передусім від тривалості заливання весняними водами, кількості та якості відкладеного намулу. Поблизу русла на слабко сформованих шаруватих ґрунтах переважають зарості кореневищних злаків бромопсиса безостого, пирію повзучого, на пісках — куничника наземного. Характерними для таких місць є зарості кремени, листки якої нагадують листки мати-й-мачухи, проте більші за розміром.

Для рівнинних ділянок центральної заплави з багатими дерново-лучними ґрунтами характерні високопродуктивні луки з пануванням костриці лучної, тимофіївки лучної, лисохвоста лучного, з якими поєднуються численні бобові — конюшини лучна, гібридна та повзуча, чина лучна, горошок мишачий, із різнотрав'я — оман британський, любочки осінні. У більш вологих умовах зустрічаються жовтець їдкий, рутвиці проста і блискуча, плакун верболистий, чихавка звичайна.

На підвищеннях, які навесні лише зрідка і ненадовго заливаються, розвиваються остепнені луки. Найчастіше тут домінують мітлиці тонка і тонколиста, тонконіг вузьколистий, типчак. Знижені ділянки, де надовго затримується повенева вода, зайняті болотистими луками тонконога болотного, бекманії, очеретянки, мітлиці повзучої, осоки гострої. У помірно густому травостої тут інколи трапляються лучні орхідеї — зозулинець болотний

Інші цікаві матеріали

Економіко-географічна характеристика Миколаїва
Миколаїв - місто, яке живе своєю особливою, не схожою ні на чию іншу, життя. В порівнянні з іншими містами він молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за ці роки він зміг перетворитися з дикої і необжитої місцев ...

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...

Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд. Адже, вивчаючи і а ...