Поліські заплавні луки

Болотисті і торф'янисті луки звичайно приурочені до різноманітних знижень центральних і притерасних заплав. Болотисті луки, як правило, розвиваються в умовах постійного, рідше тимчасово надмірного (здебільшого незастійного), зволоження. Торф'янистим лукам властиве постійне надмірне (звичайно застійне, бідне на кисень) зволоження.

У ґрунтовому покриві болотистих луків розвиваються головним чином лучно-болотні і мулувато-глейові, а торф'янистих - торф'яно-глейові і торф'янисто-глейові ґрунти.

Перехід від болотистих до торф'янистих луків відбувається поступово, тому встановити межу між ними важко.

Болотисті та торф'янисті луки, що розвиваються в заплавах поліських річок, утворені звичайно крупно- і дрібнозлаковими, крупно- і дрібно-осоковими, рідше злаково-різнотравними і осоково-різнотравними угрупованнями.

Пустищні луки в заплавах поліських річок представлені порівняно незначною кількістю. Найчастіше вони зустрічаються в заплавах Дніпра, Прип'яті і Сожу. Приурочені звичайно до високих грив і підвищено-рівнинних ділянок, які майже повністю втратили зв'язок з алювіальним процесом. Характеризуються дуже бідними пилувато-піщаними, пилуватими підзолистими ґрунтами. Крім того, вони зрідка зустрічаються по неглибоких плоских, добре дренованих зниженнях, ґрунти яких значною мірою промиті повеневими водами і збіднені на поживні речовини. В заплавах малих і середніх річок пустищні луки нерідко зустрічаються в притерасних частинах заплав на делювіальних відкладах (шлейфах других піщаних терас або вододілів), що знаходяться поза сферою впливу повені.

Травостої пустищних луків здебільшого рідкі. Поряд з мезофітами на них ростуть оліготрофні рослини холодно-сухої екології (психрофіти, мезопсихрофіти і психромезофіти). Домішка оліготрофних рослин часто досягає великої кількості. Переважання в травостої справжніх психрофітів над мезофітами свідчить вже про зміну пустищної луки пустищем. У заплавах поліських річок пустищні луки представлені головним чином угрупованнями Nardus stricta.

В заплавах поліських річок пустища представлені дуже слабо. Вони властиві головним чином суходільним місцезнаходженням, сильною мірою збіднілим на поживні речовини. В поліських заплавах (переважно Дніпра і Прип'яті) вони звичайно представлені фрагментами овечокострицевих (з перевагою Festuca ovina) і замоховілих туїдійових (з перевагою моху Abietinelia abietina) пустищ, які приурочені до найвищих гряд, їх місцезростання звичайно характеризуються дерновими опідзоленими піщаними, рідше пилувато-піщаними бідними ґрунтами.

У заплавах малих поліських річок переважають торф'яні болота. На лучну рослинність (головним чином болотистих і торф'янистих луків) припадає невеликий процент.

У заплавах середніх поліських річок Західного Бугу (притока Висли), Турії, Горині, Стиру, Случі, Ужа (праві притоки Прип'яті), Тетерева (права притока Дніпра), Снову (права притока Десни), по їх прибережних, найбільш дренованих гривах і грядах переважно розвиваються різнотравно-злакові угруповання справжніх луків. Найчастіше зустрічаються угруповання з переважанням Festuca rubra, Agrostis tenuis, Poa pratensis, Cynosurus crista-tus, Anthoxantum odoratum, рідше Festuca pratensis. На більш піщаних грунтах (в заплавах річок Тетерев і Уж) зустрічаються угруповання Calamagrostis epigeios і Agrostis alba. Трохи нижче (на порівняно невисоких гривах, рівнинних і знижено-рівнинних ділянках) справжні луки представлені угрупованнями Festuca pratensis і Alopecunjs pratensis.

На негативних елементах рельєфу розвиваються головним чином болотисті і торф'янисті луки. До перших належать здебільшого угруповання Poa palustris, Agrostis stoionrfera, Phalaroides arundinacea, Carex acuta та інших, які розвиваються на лучно-болотних, мулувато-глейових ґрунтах. У складі торф'янистих луків найчастіше зустрічаються угруповання з переважанням Deschampsia caespitosa, Molinia caerulea, Carex fiava, C. nigra. Угруповання торф'янистих луків розвиваються найчастіше на торф'яно-глейових і торф'янисто-глейових ґрунтах.

На обводнених, слабо проточних зниженнях розглядуваних заплав часто зустрічаються також угруповання Acorns calamus.

Для притерасних шлейфів багатьох поліських річок характерні угруповання Nardus stricta, що належать до пустищних луків. Взагалі в заплавах цих поліських річок найкраще представлені болотисті й справжні луки (вогкі варіанти), на другому місці стоять торф'янисті і пустищні луки. Остепнені луки, за винятком заплав Тетерева і Ужа, майже зовсім відсутні.

Остепнені луки Тетерева і Ужа (в межах нижніх течій) представлені головним чином угрупованнями з переважанням Agrostis vinealis, рідше Carex praecox.

Заплавні луки Прип'яті і Сожу представлені болотистими та торф'янистими формами внаслідок того, що заплава Прип'яті в межах України значною мірою заболочена. Майже вся її притерасна частина (25-30%) зайнята торф'яними болотами, в яких трав'янистій рослинності основна роль належить Carex rostrata, C. elata, C. appropinquate та ін. з участю болотного різнотрав'я (Comarum palustre, Caltha palustris, Lysimachia vulgaris та ін.), Dryopteris thelypteris і зелених мохів із родів Drepanocladus, Calliergonella, Calliergon та ін.

Інші цікаві матеріали

Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). У сучасній Україні демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напр ...

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Експортний потенціал регіонів України
Активна зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з основних факторів ринкової трансформації економіки, підвищення її ефективності і конкурентоспроможності. Розвиток експортного потенціалу, збільшення його обсяг ...