Заплавні луки Дніпра

Остепнені луки степового Дніпра (Нижньодніпровських плавнів) представлені лише двома угрупованнями: з домінуванням Agrostis vinealis і Cynodon dactylon.

Справжні луки (луки середнього рівня) лісостепового Дніпра формуються головним чином злаковими угрупованнями Calamagrostis epigeios, Bromopsis inermis, Elytrigia repens, Alopecurus pratensis, Festuca pratensis, Beckmannia eruciformis, рідше Agrostis tenuis. Крім того, до складу справжніх луків входять також злаково-різнотравні і крупнорізнотравні луки із справжніх луків найбільше поширені угруповання з переважанням Calamagrostis epigeios, Bromopsis inermis, Elytrigia repens, Beckmannia eruciformis та Festuca pratensis.

У центральній заплаві лісостепового Дніпра значного поширення на підвищених ділянках з легкими дерново-лучними ґрунтами та з періодичним занесенням шару піску досягають куничникові та пирійні угруповання.

Куничникові угруповання з Calamagrostis epigeios великих площ не займають, але трапляються часто. Їх характерною ознакою є: розрідженість травостою, неподільне домінування Calamagrostis epigeios, бідність флористичної насиченості і видового складу та участі видів з ксероморфною структурою. Едифікатор з покриттям 30-70% часто утворює монодомінантні угруповання.

На більш розвинутих і багатих ґрунтових відмінах виникають угруповання, в складі яких співдомінують Elytrigia repens, Bromopsis inermis, Agrostis vinealis, A. tenuis, Poa pratensis і Festuca pratensis, які й утворюють відповідні асоціації. їх постійними супутниками є: Poa bulbosa, Carex praecox. Galium verum, Sedum acre, Scleranthus annus, Herniaria glabra, Hieracium pilosella, Thymus serpyllum, Trifolium montanum, Steilaria graminea, Rumex acetosella, Echium vulgare, Tanacetum vulgare, Filipendula vulgaris та ін.

Пирійні угруповання з Elytrigia repens так само приурочені до піщаних дерново-лучних ґрунтових відмін з РГВ до 1,0-1,5 м. Пирій належить до фітоценотипів із віолентною життєвою спроможністю і не знаходячи належної конкуренції на наносних піщаних відкладах, швидко розростається, створюючи майже суцільні одновидові зарості. Участь Elytrigia repens у загальному покритті коливається від 20-30% на малозакріплених субстратах, до 50-60% на сталих з розвиненим ґрунтовим профілем.

Едифікатор, поєднуючися зі співедифікаторами (Calamagrostis epigeios, Bromopsis inermis, Agrostis tenuis, Koeleria delavignei, Poa angustifolia), створює рослинні угруповання, які репрезентують різні сукцесійні стадії і фази становлення та закріплення субстрату пирійкими лучними угрупованнями. Як і куничникові, вони мають бідний видовий склад, флористичну насиченість і ценотичне різноманіття.

Для центральної заплави з дерново-лучними і лучними ґрунтами характернішими є як за флористичним складом, так і ценотичною структурою, а також продуктивністю і кормовою цінністю лучно-кострицеві, лучно-тонконогові і лучно-лисохвостові угруповання.

Угруповання Festuca pratensis є визначальними на центральній заплаві як за еколого-топографічним положенням, так і ценотичним відношенням. їх відмінністю є неподільне панування у травостої Festuca pratensis, участь якої тут досягає 60-80%; різноманітність видового складу і висока флористична насиченість; переважання видів мезофітної екології; ценотичне різноманіття; висока продуктивність і кормова якість сіна.

Інші цікаві матеріали

Генезис океану
Об’єкт: океан. Предмет: генезис океану. Мета курсової роботи: встановити походження світового океану. Завдання: підрозділ Світового океану на окремі частини, будова земної кори в області океанів, основні риси ре ...

Сінгапур
При виборі країни для написання аналітичної довідки я зразу визначилась, що хочу писати про Сінгапур. Для мене актуальність полягає в тому, що це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держ ...

Великі географічні відкриття
Періоду розкладання феодалізму і виникненню капіталістичних відносин передували Великі географічні відкриття, що зіграли важливу роль у переході до буржуазного способу виробництва. Великі географічні відкриття були ...