Заплавні луки Десни

Деснянська заплава належить до типу знижених суглинисто-гривистих заплав (Єленевський, 1936; Афанасьєв, 1941). Порівняно з піщано-крупногривистою заплавою Дніпра вона лежить трохи нижче відносно меженного рівня і в своїй основі має переважно дрібнозернисті шаруваті піски, вкриті тонким шаром суглинистих наносів. Останні на багатьох високих гривах центральної заплави під впливом розорювання та випасання майже зовсім знесені вітром. Меандрування Десни по заплаві за розмірами і силою ерозійно-акумулятивних процесів порівняно з меандруванням Дніпра виражено слабше. У ґрунтовому покриві деснянської заплави переважають супіщані (центральна заплава) й суглинисті (притерасна заплава) відміни лучних і лучно-болотних грунтів. На заплавах велике значення мають піщані й супіщані відміни дернових і лучно-дернових ґрунтів (прируслова заплава), а також деякі відміни мулувато-глейових і торф'яно-глейових ґрунтів (притерасна заплава). В заплаві Десни також поширені лучні осолоділі та слабосолонцюваті грунти (Афанасьєв, 1937).

Відмінною ознакою деснянських луків є те, що порівняно з луками інших поліських річок вони мають добре виявлені ознаки ксерофітизації і цілком сформовані угруповання остепнених луків у своєму складі. Остепнення зазнають лучні ділянки, які ще не повністю втратили зв'язок з алювіальним процесом, але дуже висушуються у літні місяці. Нерідко процеси ксерофітизації луків прискорюються під впливом надмірного випасання худоби, що сприяє ущільненню ґрунту, випаданню з травостоїв мезофітів і розвитку пасовищно-стійких мезоксерофільних і ксерофільних рослин.

Деснянські луки порівняно з дніпровськими менше ксерофітизовані, що обумовлено топографо-екологічними особливостями заплави Десни.

У заплаві нижньої і середньої Десни до остепнених луків входять угруповання Agrostis vinealis і Festuca rupicola. Мітлицеві угруповання широко представлені на обох відрізках заплави; типчатники зустрічаються тільки в межах нижньої течії, де здебільшого представлені фрагментарно. До розорювання високих гряд вони, безумовно, були представлені значно краще.

Остепнені луки Десни приурочені переважно до верхніх частин високих грив і гряд, розміщених здебільшого в прируслових і центральних частинах заплав. Багато угруповань цих луків, безперечно, виникли на місці справжніх луків під впливом інтенсивного випасання худоби.

На території деснянської заплави головну роль відіграють справжні і болотисті луки. Дещо менше представлені торф'янисті луки і зовсім мало остепнені.

До справжніх луків деснянської заплави належать переважне злакові угруповання з домінуванням Bromopsis inermis, Elytrigia repens, Agrostis gigantea, A. tenuis, Alopecurus pratensis, Festuca rubra, F. pratensis, Calamagrostis epigeios та ін.

Болотисті (25-30%) і торф'янисті (12-15%) луки поліського Дніпра представлені злаковими, різнотравно-злаковими, різнотравно-осоковими і осоковими угрупованнями з переважанням Beckmannia eruciformis, Agrostis stolonifera, A. canina, Glyceria maxima, G. fluitans, Phalaroides arundinacea, Deschampsia caespiiosa. Carex acuta, C. cespitosa та C. nigra. Дуже поширені гостроосокові і собачомітлицеві угруповання.

Інші цікаві матеріали

Трудовий потенціал (зайнятість населення та ринок праці, оплата праці, пенсійне забезпечення)
Важливим питанням соціальної політики є соціальна захищеність громадян, зайнятість населення, поліпшення ситуації на ринку праці [8]. Відповідними службами району щорічно проводиться моніторинг підготовки кадрів та підвищення ...

Методика оперативного виправлення топографічних  карт  з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають важливе значення д ...

Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по б ...