Заплавні луки Десни
До складу болотистих і торф'янистих луків деснянської заплави належать злакові, різнотравно-злакові, осокові і різнотравно-осокові угруповання з домінуванням Beckmannia eruciformis, Phalaroides arundinacea, Glyceria maxima, Agrostis stolonifera, A. canina, Carex acuta, C. cespitosa, C. nigra, C. flava, C. panicea.
Ці луки Десни за складом своїх угруповань мало чим відрізняються від подібних дніпровських. Це обумовлено тим, що екологічні особливості їх місцезростань значною мірою нівелюються загальними для них факторами - заплавністю і вологістю.
При порівнянні деснянських і дніпровських луків з'ясовується, що на заплавах обох річок є багато однакових луків. Ззовні вони схожі, але між ними існує значна різниця. Деснянські луки флористично більш насичені і фіто-ценотично складніші та продуктивніші, оскільки ґрунти деснянської заплави багатші на поживні речовини, а умови місцезростання менш динамічні.
ВИСНОВКИ
Традиційно лучна рослинність України розподіляється на материкові (позазаплавні) і заплавні луки. Серед материкових розрізняють суходільні й низинні. В складі цих груп традиційно окремо розглядають справжні, остелнені, болотисті та торф'янисті луки. Подібний розподіл пояснюється значними відмінами у їх ботанічному складі, продуктивності та різній реакції на засоби їх господарського використання. Зважаючи на глибокий аналіз флористичної і ценотичної оцінки лучної рослинності України у цитованій монографії Д.Я. Афанасьєва, ми максимально використали ці матеріали з окремими змінами та доповненнями.
Справжні луки формуються на місці лісових угруповань і розміщуються в межах лісових масивів. Заплавні луки України найкраще представлені на Поліссі та в Лісостепу, де порівняно багато річок. У степовій частині країни, де річок менше, вони трапляються значно рідше. Заплавні луки виникли на місцях вирубано: деревно-чагарникової рослинності, яка у заплавах багатьох річок зараз зведена до мінімуму.
Лучна рослинність України різною мірою представлена в кожній природній грунтово-кліматичній зоні - лісовій, лісостеповій і степовій, а також в Українських Карпатах та Гірському Криму.
Справжні луки поширені на схилах вододільних пасм, горбів, а також на рівнинних ділянках дернових супіщаних різною мірою опідзолених ґрунтів. Найпоширенішими є звичайно мітлицеві, червонокострицеві та луки пахучої трави звичайної. Досить добре на суходільних луках розвиваються біловусники з густим травостоєм.
Різноманітність заплавних лучних угруповань представлена такими видами луків: справжні, остепнені, пустищні, болотисті та торф'янисті. Видова різноманітність заплавних луків найбільш широко представлена угрупованнями осокових, злакових, куничникових.
Інші цікаві матеріали
Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до
складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана
Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими
полками (Переяславським, Іркліївськи ...
Льодовики, вічна мерзлота та їх гідрологічне значення
Напевне, найбільш розпоширена гірська порода у всій
Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн складає великі маси льоду, а деякі
супутники планети
складені
ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: ...
Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ
інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів,
закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису,
еволюції, біопро ...