Господарство

Хімічна промисловістьє дуже важливою для регіону, оскільки: 1) більшість країн має недостатню мінерально-сировинну базу (не вистачає деревини, натурального каучуку, кольорових металів тощо), а хімія виробляє конструкційні матеріали, що слугують замінниками природним матеріалам; 2) практично всі країни мають значну густоту населення та обмежені земельні ресурси, для їх інтенсивного використання потрібна велика кількість мінеральних добрив, засобів захисту рослин та іншої сільськогосподарської хімії.

Другу проблему країни Центральної і Південно-Східної Європи успішно вирішили. Сьогодні регіон виробляє 13% мінеральних добрив світу (найбільші продуценти – Україна, Білорусь, Польща). А от із сучасними конструкційними матеріалами ситуація гірша. Хімічних волокон і синтетичного каучуку всі країни регіону разом узяті виробляють стільки ж, скільки одна ФРН, а пластмас – вдвічі менше за ФРН.

Найбільш диверсифікована і «тонка» хімічна промисловість в Чехії та Угорщині. Чехія крім нафто- і коксохімії має потужну гумотехнічну, лакофарбову і фармацевтичну промисловість. Щоправда, за виробництвом і експортом медпрепаратів в регіоні всіх випереджає Угорщина (а в розрахунку на душу населення по фармацевтичному експорту Угорщина поступається в світі тільки Швейцарії).

Великі масштаби хімічного виробництва мають Україна, Білорусь, Румунія, Польща, Словаччина тощо. Але ці країни відомі переважно базовими виробництвами, що споживають багато сировини, води й енергії – полімери, бензол, фенол, етилен, кальцинована і каустична сода, луги, кислоти та інше.

Лісова

, деревообробна

і целюлозно-паперова

промисловість розвинуті в регіоні нерівномірно, що пов’язано із неоднаковими рівнями забезпечення сировиною. Скажімо, Угорщина й Україна мають практично найнижчі в Європі показники лісистості території – 16%. Краща ситуація в Болгарії, Сербії, Хорватії, Словенії, але дуже часто це ліси гірських схилів, що виконують важливі екологічні функції. Найвищий рівень забезпечення власною деревиною мають Чехія, Словаччина, Румунія і Білорусь. Але в Білорусі це переважно малоцінні дрібнолистяні породи (осика, береза).

Чехія є лідером регіону за душовими показниками виробництва всіх основних видів лісопромислової продукції. Ця країна експортує як пиломатеріали, так і папір, сірники (Сушіце), меблі (Прага, Табор), музичні інструменти (Градец-Кралове), олівці (Ческе-Будейовіце). Білорусь також є значним виробником та експортером пиломатеріалів (Калинковичі, Мозир), фанери (Лунинець), картону (Світлогорськ), сірників (Борисов, Пінськ) тощо.

Найбільший у всій Європі целюлозно-паперовий комбінат функціонує в Словаччині (Ружомберок), він використовує власну хвойну сировину. Румунія першою в регіоні почала використовувати для виробництва целюлози солому і очерет дунайських плавнів.

Словенія, Хорватія, Чорногорія, Болгарія і Румунія експортують цінну букову і дубову фанеру, на яку сформувався високий попит на світовому ринку. Румунія і Словенія до того ж вирізняються масштабами виробництва й експорту готових меблів.

Легка промисловістьмає в Центральній і Південно-Східній Європі дуже старі традиції. У світі добре відомі чеські фарфор, кришталь, взуття і м’які іграшки; польський спортінвентар; молдовські, білоруські та угорські килими; болгарська шкіргалантерея; словенський, польський і латвійський трикотаж тощо. Взагалі, більшістю видів товарів народного споживання регіон забезпечує себе самостійно.

В текстильній промисловості переважає виробництво бавовняних тканин. Історично найбільшими продуцентами стали Україна, Угорщина, Білорусь, Болгарія, Македонія, Албанія (три останніх країни самі вирощують бавовник). Вовняні тканини в найбільших обсягах виробляються в Чехії, Польщі, Угорщині, Словаччині. Лляними тканинами славляться Білорусь, Україна, Литва, Польща, але душовий показник найвищий у Чехії. Найбільші виробники натуральних шовкових тканин – Болгарія і Македонія.

Низка країн регіону є експортерами дешевого, але якісного трикотажу (Польща, Білорусь, Латвія).

Швейна промисловість інтенсивно розвивалася в 60-70-х роках минулого століття, коли регіон дуже швидко індустріалізувався та урбанізувався, внаслідок цього виникали диспропорції у використанні чоловічих і жіночих трудових ресурсів. Швейна промисловість сприяла збалансованому використанню саме жіночої праці. Галуззю міжнародної спеціалізації швейне виробництво стало для Чехії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Польщі, Білорусі тощо.

Інші цікаві матеріали

Сучасне районування України. Основні чинники та принципи розміщення підприємств теплової електроенергетики
Актуальність першого питання даної роботи полягає в тому, що раціональній територіальній організації господарства в країні сприяє економічне районування. Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмін ...

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Вижниця Чернівецьк ...

Комплекс топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 12000 для ведення кадастру на території м. Лужани
В даному курсовому проекті Розробляється планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території м. Лужани Чернівецької області. ...