Геологічна будова території та історія геологічного розвитку

Значення центральних гірських мас в історії утворення А. старими й новими геологами оцінюється різним чином. Перші приписують їм активну роль: при піднятті кристалічних мас внаслідок тиску знизу осадові шари піддалися частиною зміні (метаморфозу), частиною зсуву. Підняття центральних мас відбувалося не скрізь із одинаковою інтенсивністю: на кінцях альпійського ланцюга центральні маси не тільки нечисленні, але й нижче, ніж у центрі; при своєму русі кристалічні маси тільки підняли осадові шари, які просто розсунулися, щоб їх пропустити. Зовсім інакше повинен був відбуватися процес у центрі ланцюга. Центральні маси, або кристалічні еліпсоїди, під впливом набагато більше сильного тиску здійнялися дуже високо, осадові шари при цьому не тільки піднімали, але й внаслідок тиску мас, що піднімаються, часто перегиналися й перекидалися. Кристалічні маси, здійнявшись до відомої висоти, повинні були ламатися й розтріскуватися (Дезор). Нові геологи (як, напр., Гейм, Лорі, Фавр, Суэсс й ін.), навпроти, відкидають активну роль центральних мас при піднятті А. і приписують їм, як й осадовим утворенням, повну пасивність. Відповідно до їх погляду, центральні маси представляють не що інше, як системи складок великою частиною кристалічної будови, що утворилися, так само як й осадові шари, не внаслідок вертикального тиску знизу, а в силу горизонтального, бічного тиску в товщі земної кори, обумовленого стиском внутрішності земної кулі внаслідок охолодження. У кам'яновугільний період альпійська область, ймовірно, представляла ряд островів; у тріасовий й юрський періоди внаслідок коливання ґрунту вона те поринала в море, то піднімалася над його поверхнею; сучасним же своїм видом вона зобов'язана головним чином сильної складчастості, що почалася, ймовірно, ще в крейдовий період, але проявивши свою дію тільки в пізнішу, третинну епоху. Під час розвитку цього процесу, що закінчився в кінцевих частинах А. раніше, ніж у середині, центральні маси були так само пасивні, як й осадові шари, їх що одягали; разом з останніми вони піддалися переміщенню й із часом оголилися внаслідок вивітрювання й розмивання (гейм). Щодо історії утворення долин думки вчених також різко розходяться. Стара геологія встановлює причинний зв'язок між утворенням долин і гірських хребтів і пояснює їхнє походження утворенням тріщин, обумовлених, у свою чергу, розпаданням центральних мас і розривом осадових шарів; розмиванню приділяється при цьому підлегле значення пізнішого фактора, що розширює й модифікує. Відповідно до цієї теорії, розрізняли: поперечні долини, або клюзи, що утворилися внаслідок розриву шарів у напрямку, перпендикулярному до їхньої довжини; поздовжні, або комби, паралельні напрямку шарів, що відповідають межі між кристалічними й осадовими утвореннями або між двома формаціями останніх, і, нарешті, мульди, поздовжні вирізки між двома центральними масами. Таке думка старих геологів; у противность йому нова геологія в підставу процесу ставить розмивання; утворення долин у силу розриву гірських мас допускається тільки в деяких виняткових випадках, у загальному воно обумовлюється не появою тріщин у гірських височинах, але майже винятково дією води. При цьому погляді троякий поділ долин не має достатньої підстави, всі вони результат розмивання й розрізняються тільки по напрямку: поздовжні, приблизно паралельні осі хребта, і поперечні, приблизно перпендикулярні до неї. До першого належать, наприклад: долина р. Рони від Фурки до Мартиньї, долина Рейну до Хура, долини Верхнього Зальцаха й Энса, Риенци й Драви, до останніх - долина Рони нижче Мартиньї й Рейну, починаючи від Хура, долини Аари, Рейса й Зальцаха від устя Гросс-Арльскої долини, Энса від Гифлау й більшість річкових долин південного схилу.

Геологічна будова й корисні копалини. У сложнейшей геологічній структурі А. виділяється ряд дугообразно-изогнутых тектонічних зон, складених з різноманітних гірських порід від докембрия до антропогену включно. Підстава складчастої системи складають докембрийские кристалічні породи (гнейси, слюдяні сланці) і менш метаморфизованные верхнепротерозойские й, можливо, нижнепалеозойские кварцево-филлитовые сланці, прорвані герцинскими інтрузіями гранітів і порід основного складу.

Інші цікаві матеріали

Соціальна інфраструктура Чемеровецького району
Актуальність дослідження. Проблеми розвитку й раціональної територіальної організації соціальної сфери набувають у наш час першорядного значення, оскільки все зростаюча частина населення зайнята в сфері послуг, а рівень розвитку с ...

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...

Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації
Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочин ...