Рибопромисловий комплекс

В області створено потужний рибальський флот і рибопереробна промисловість. Лов риби ведеться у водах Балтійського моря і Атлантичного океану. Основні промислові риби - салака, тріска, кілька, вугор. Працюють рибоконсервні комбінати і холодильні установки.

Рибопромисловий комплекс відіграє провідну роль у господарстві Калінінградській області. Рибна промисловість до 1992 року розвивалася як соціально орієнтована галузь, що мала потужну державну підтримку, насамперед, у вигляді виділення капітальних вкладень на будівництво дорогого флоту і створення берегової інфраструктури.

Протягом останніх 45 років аж до 1992 року створювався потужний океанічний рибогосподарський комплекс загальноросійського значення, що обумовлювалося стійкими потребами населення Росії в харчовій рибо продукції, наявністю незамерзаючих портів, близькістю Калінінграда до багатих промисловим районам в Атлантиці і Тихому океані.

До 1990 року рибопромисловий комплекс включав в себе 25 великих підприємств і організацій, що утворюють єдину технологічну ланцюг: рибо добувні і рибопереробні, машинобудівні, судноремонтні та транспортні підприємства, наукові установи та вищі навчальні заклади. Промисловість мала у своєму розпорядженні близько 300 крупно-і середньотоннажними рибальськими, обробними, транспортними і обслуговуючими судами. Виробничі потужності комплексу з урахуванням доступною для рибальства сировинної бази в Атлантиці і Тихому океані дозволяли добувати щорічно 800 тис. тонн риби і випускати 500-600 тис. тонн харчової продукції.

Станом на початок 1997 року в рибопромислового комплексу налічувалося 214 різних судів промислового, транспортного і допоміжного флоту. При цьому мале підприємництво мало у своєму розпорядженні 69 судів. У період з 1990 року по 1997 рік включно списано 77 судів.

Темпи скорочення улову риби, морепродуктів в Калінінградській області вищі, ніж у середньому по Російській Федерації. Знизилася і значення області в загальних обсягах улову риби, морепродуктів з 9,8 (1991 р.) до 6,4% в 1996 році.

До 1992 року Калінінградська область мала один з найбільш потужних рибодобувних флотів у колишньому СРСР. У зв'язку з різким подорожчанням паливно-енергетичних ресурсів, руйнуванням централізованого матеріально-технічного постачання, припиненням державної фінансової підтримки рибної галузі експлуатація потужного флоту у віддалених районах лову стала практично неефективна.

За рахунок нелегального експорту морських біологічних ресурсів в останні роки державі завдано збитків у розмірі 35 млрд. доларів США (в цілому по Російській Федерації). Бюджети всіх рівнів не отримують відповідних податкових надходжень. У портах Норвегії тріска з російських судів приймається за ціною 1700 доларів за тонну, а з норвезьких судів - 3000 доларів.

Росія підписала договір з Норвегією, згідно з яким норвезька сторона представляє Росії повну інформацію про всі російських судах, які здійснюють вивантаження рибної продукції в портах цієї країни.

Обсяги видобутку тріски в Балтійському морі незначні через слабку технологічної оснащеності флоту і недосконалості знарядь лову.

Так, в 1997 році в російській економічній зоні п'ятьма шведськими судами за два тижні було виловлено 200 тонн тріски. Тридцять калінінградських судів видобули 111 тонн. Шведські судна оснащені потужними траловими лебідками і видобувають тріску на глибинах від 100 до 50 метрів, а калінінградських - можуть працювати на глибинах від 4 до 50 метрів.

Інші цікаві матеріали

Історія досліджень печер в Україні
Історія вивчення карстових печер України тісно пов'язана з історією географічних, геологічних, біологічних, археологічних, карстознавчих досліджень. Карстова комісія НАН України в 1993 р. виступила з ініціативою пі ...

Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...