Населення
98% населення становлять італійці, котрі за лінгвістичною класифікацією відносяться до романської групи індоєвропейської сім’ї. Серед національних меншин на півночі Італії представлені тірольці, франко-провансальці, в районі Трієсту – словенці; на півдні в Калабрії – православні албанці та греки, що активно селились тут за часів Османської імперії.
Природне відтворення населення відноситься до першого типу, але демографічна ситуація порівняно краща, ніж в інших країнах Західної Європи (відчувається вплив католицької церкви, особливо в таких патріархальних регіонах як Сицилія та Сардинія). Італія й зараз залишається джерелом трудової еміграції до США, ФРН, Швейцарії, Франції, Аргентини. Протягом тільки ХХ століття країну назавжди покинуло 20 млн. осіб. Внутрішні міграції спрямовані з аграрного Півдня до промислової Півночі.
Рівень урбанізації перевищує 70%. Містами-"мільйонерами" є Рим, Мілан, Неаполь і Турін. Внаслідок того, що Італія пізно стала централізованою державою, в ній немає такого домінуючого центру як Париж, Будапешт або Лондон. Найбільші міські агломерації – Міланська (4,7 млн.), Римська (3,5 млн.), Неаполітанська (2,5 млн.), Туринська (1,5 млн.). У сільській місцевості Півдня переважають села, на Півночі – хутори (ферми).
Територія Італії густозаселена: середня щільність становить 192 особи/км2. У високоурбанізованих районах Ломбардії, Лігурії, Великого Неаполя густота населення перевищує 1000 осіб/км2, навіть у високорозвиненому сільськогосподарському районі – Паданській рівнині – показник становить 400 осіб/км2. Найменша густота населення на Сардинії – 70 осіб/км2.
У сільському, лісовому господарстві і рибальстві зайнято 10% економічно активного населення (але створюють вони лише 4% ВНП), у промисловості та будівництві – 29% економічно активного населення (28% ВНП відповідно), а в сфері послуг – 61% (створюється 67% ВНП). Структура зайнятості цілком відповідає параметрам постіндустріальної країни, щоправда з дещо завищеною часткою сільського господарства.
Інші цікаві матеріали
Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це
уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання
пунктів.
При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість
між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...
Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу
Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області
входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа
району -113,4 тис.км2. Специф ...
Транспорт і зв'язок
Головною ціллю в транспортної галузі є більш повне, безпечне, якісне
задоволення потреб населення та економіки району у послугах транспорту,
поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг і мостів,
планомірни ...