Галузева структура господарства

Основними технічними культурами є цукровий буряк (самозабезпечення) і тютюн (експортується). Провідним регіоном по їх вирощуванню є Паданська рівнина. У південній частині країни спеціалізація змінюється, тут переважають олійні культури. За виробництвом маслин (оливок) Італія поділяє 1-2 місця в світі з Іспанією. Оливкова олія є переважно продуктом внутрішнього споживання, цікаво, що виробляється вона безпосередньо на фермах.

Дуже важливою галуззю сільського господарства Італії є виноградництво. За масштабами його розвитку Італія поділяє 1-2 місця в світі із Францією.

Тваринництво розвинуто недостатньо. ⅔ поголів’я припадає на великі капіталістичні господарства північної частини країни (представлені молочний напрямок в скотарстві та свинарство). По мірі просівання на південь зростає значення м’ясного напрямку скотарства. Велика рогата худоба поступово витісняється дрібною (вівці, кози). Найвищим рівнем розвитку вівчарства відзначається Сардинія.

Італія – приморська країна, але масштаби розвитку рибальства порівняно невеликі. Моря, що оточують її територію, небагаті на біологічні ресурси (у тому числі й у зв’язку із погіршенням екологічної ситуації). Виловлюється близько 600 тис. тон риби на рік. Натомість починає розвиватися марікультура.

Серед інших галузей господарства країни потужний розвиток отримав міжнародний туризм. Італія приймає близько 36 млн. туристів на рік, поступаючись за цим показником в Європі лише Франції та Іспанії. Туризм забезпечує роботою 1 млн. італійців та приносить щорічно до 8 млрд. $ прибутків. За часткою туризму у ВНП Італія поступається лише деяким "малим привілейованим націям" (Швейцарія, Австрія) або карликовим державам (Ліхтенштейн, Мальта чи Сан-Марино). В Італії наявні туристські райони всіх типів:

· гірські в Альпах (найвідоміший зимовий курорт – Кортіна-д’Ампеццо);

· приморські на Лігурійській Рив’єрі (Сан-Ремо, Діано-Марина та ін.) й Адріатиці (Ріміні, Монфальконе та ін.);

· приозерні (навколо озер Лаго-Маджоре, Гарда, Комо та ін.);

· суто міські, в яких поруч з природними комплексами туристів приваблюють "старі камені Європи": Рим з його Колізеєм, Венеція із Замком Дожів та площею Святого Марка, Неаполь із розкопками Помпеї та Геркулануму, врешті-решт Ватикан з його всесвітньо відомою пінакотекою та собором Святого Петра.

Загалом Італія має сучасну туристичну інфраструктуру та стабільну клієнтуру. Порівняно з іншими західноєвропейськими країнами італійський туризм "дешевший".

Транспортний комплекс Італії високорозвинений, має збалансований взаємодоповнюючий характер. У внутрішніх перевезеннях автотранспорт поступово витісняє залізничний (для Італії характерні полімагістралі), не дивлячись навіть на те, що більше половини залізниць електрифіковані. Велике значення має трубопровідний транспорт, у тому числі й для доставки прісної води.

У 1925 році в Італії була побудована перша в світі автострада "Мілан – Варезе". Зараз за протяжністю автошляхів вищого класу Італія в Європі поступається тільки ФРН. Найвідоміша з італійських автострад простягається за маршрутом "Мілан – Болонья – Флоренція – Рим – Неаполь – Реджо-ді-Калабрія" та називається "Автострадою Сонця". За цим же маршрутом проходить основна за вантажо- та пасажирообігом швидкісна залізниця.

Зовнішні зв’язки країни на 90% реалізуються морем. Найбільші італійські порти – Генуя (вантажообіг у 50 млн. тон на рік) і Трієст (35 млн. тон) є воротами у зовнішній світ не тільки для Північної Італії, але й для Швейцарії, Австрії та навіть Півдня Німеччини. Головним центром каботажних зв’язків виступає Неаполь. Працюють поромні переправи на Сицилію (Реджо-ді-Калабрія – Мессіна) та Сардинію (Чивітавеккья – Гольфо-дельі-Аранчі), а також до Греції (Бріндізі – Патри).

Для зовнішніх пасажирських зв’язків важливим є авіаційний транспорт. Авіакомпанія "Аліталіа" – серед найбільших у світі.

Інші цікаві матеріали

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва торгової точки
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастр ...

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...