Граф регіонів України

Світлим фоном виділені ядра регіонів, затемненим - їхні перехідні (периферійні) зони. Регіони першого рівня: І - "Північ" ("Полісся"), ІІ - "Західна Україна", ІІІ - "Східна Україна", IV - "Південь" ("Степ"). Регіони другого рівня: Вл(2) - "Волинь", Пд.(2) - "Поділля", Дб(2) - "Донбас",

КГ(2) - "Кримські гори" ("Крим"). Регіони третього рівня: ЗК(3) - "Закарпаття", Гал(3) - "Галичина", Бук(3) - "Буковина", Бес(30 - "Бессарабія", ПрДн(3) - "Придніпров'я". Регіони четвертого рівня: ЖП(4) - "Житомирське Полісся", КП(4) - "Київське Полісся", ЧП(4) - "Чернігівське Полісся, ПК(4) - "Передкарпаття (Прикарпаття"), Ц(4) -"Центр", СЛ(4) - "Слобожанщина" ("Лівобережжя"), Зон(4) - "Задністров'я"), ПрА(4) - "Приазов'я", СКр(4) - "Степовий Крим" ("Рівнинний Крим"), ПБК(4) - "Південний Берег Криму"

Порівняння схеми вернакулярного ландшафтного районування України (рис. 2) зі схемою її наукового фізико-географічного районування [4] свідчить, що на рівні країн, зон і навіть країв вони загалом подібні. А в уяві респондентів ландшафтні регіони Полісся виявилися такими самими, як і його області у схемі фізико-географічного районування (щоправда, жоден із респондентів не виокремив такого регіону, як Новгород-Сіверське Полісся).

На відміну від схеми фізико-географічного районування України, в якій Донецький край належить до степової зони, в очах усіх респондентів цей регіон сприймається як належний до "Східної" України. І загалом, як степ ними сприймається не степова фізико-географічна зона, а його середньо- та південностепові підзони.

В очах респондентів "Поділля" виявилося зміщеним на схід від його положення на схемі фізико-географічного районування. Ядром цього вернакулярного регіону став Середньобузький лісостеп і захід Придніпровської височинної області. Поділля ж у межах Хмельницької та Тернопільської адміністративних областей (цій його частині відповідають Західно- та Східноподільска області фізико-географічного районування) більшістю респондентів сприймаються як "Західна Україна" або такий її регіон, як "Галичина". Очевидно, на такому просторовому сприйнятті Поділля позначилися історичні та політичні чинники.

Своєрідний статус має Передкарпаття. Половина респондентів відносить його до "Західної України", друга половина - до "Карпат". Також "екотонний" між Карпатами та Західною Україною статус має і Буковина.

Найбільш чіткі межі проведено між Східною та Західною Україною (вздовж Дніпра). Лінійною є також межа Задністров'я (його межа - Дністровський лиман). Найбільш розмитою є межа такого регіону, як "Південь" ("Степ"). Його перехідна смуга охоплює середньо- та північностепову підзони фізико-географічного районування України, а ядро становить Задністров'я, Причоронморсько-Приазовський сухостеповий край та Кримський степовий край. Межа "Північного" ("Поліського") регіону проведена більш узгоджено й загалом відповідає фізико-географічній межі зони мішаних лісів. Проте, більшість респондентів включає лісостепове Волинське Опілля до "Півночі", а область Малого Полісся - до "Західної України" чи до "Галичини". Розмитість межі "Полісся" зростає із заходу на схід. Показово те, що Новогород-Сіверське Полісся, особливо його південно-східну частину з лесовими височинами з сірими лісовими ґрунтами, значна частина респондентів відносить не до Полісся, а до "Східної України" чи до "Слобожанщини". Уявлення людей про ландшафтні регіони України, хоча й є індивідуальними, проте в багатьох рисах подібними. Ця подібність дає змогу побудувати схему вернакулярного ландшафтного районування території України, яка відображає "масові" стереотипи сприйняття її території. Знання цих стереотипів має не лише наукове та пізнавальне значення, але й практичне. Останнє пов'язане з можливостями вдосконалення та корегування програм у галузі географічної освіти, врахування вернакулярних регіонів у передбаченні міграційної, туристичної та інших форм просторової поведінки населення.

Інші цікаві матеріали

Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням кадастр ...

Геодезія
Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами. Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального ...

Регіональний господарський комплекс, його галузева та територіальна структура
Розвиток національної економіки супроводжується поглибленням суспільного поділу праці і спеціалізації діяльності. Процеси спеціалізації потребують координації діяльності і формування зв'язків між різними галузями і виро ...