Географічна культура
Ми використовуємо культурологічний підхід (як загальнонаукової метод пізнання), який дає змогу розглядати шкільне географічна освіта як феномен культури, а формування культури випускника і вчителя як його кінцеву мету. Грунтуючись на цьому підході, можна розробляти модель структури культурологічного змісту шкільної географії, як системи змістовних взаємопов'язаних компонентів. У структурі моделі виділені три складові: ціннісна - система цінностей, які формуються у шкільному географічному освіту, - географічна оболонка, природа, людина, наука, знання; способи діяльності з освоєння географічної культури; творча діяльність школяра як складова географічної культури.
Виходячи з культурологічної методології, пропонується модернізувати шкільний курс географії, в якому системоутворюючої метою є формування особистості, яка вміє будувати особистісні ціннісні відносини до навколишнього природного середовища, розвивати творчі здібності, вирішувати наукові та життєві проблеми. У результаті вивчення курсу учень повинен розвинути географічне і екологічне творче мислення, навчитися співвідносити свою творчою діяльність із законами природи, соціально-економічними та техногенними процесами, зберігати, примножувати і розвивати природу для майбутніх поколінь людей та цивілізації.
З позиції культурологічного підходу функції географічної освіти можуть бути переорієнтовані:
З передачі знань на трансляцію культури, екопринципів гуманізму, екології і т.д.;
З розвитку "знаннєвого" культури на розвиток особистості (як мети та результату географічної освіти) - її індивідуальності, системи цінностей, географічного мислення, досвіду творчої діяльності, її самоактуалізації, самореалізації, саморозвитку.
Географічне освіта повинна працювати на розвиток цінностей, творчих здібностей і вмінь, що дозволяють випускнику формувати географічну компетентність. Основоположними ознаками географічної освіченості, компетентності та географічної культури випускника середньої школи є наступні:
Усвідомлення просторово-часового єдності та взаємозв'язку розвитку в географічної реальності природних, соціально-економічних, техногенних процесів, об'єктів і явищ;
Вміле застосування знань, умінь і навичок в реальній діяльності, у тому числі в природокористуванні з урахуванням господарської доцільності та екологічних вимог;
Вміння самостійно розрізняти і оцінювати рівень безпеки або небезпеки навколишнього середовища для вироблення власної ціннісно-поведінкової лінії в сфері життєдіяльності.
Учень і вчитель на високому рівні внутрішньо детермінованої активності і свідомості не тільки здійснюють освоєння знань географії, але й стають об'єктами географічної культури. На основі культуровідповідності підходу ми пропонуємо реконструювати географічна освіта з метою: підвищення його культуроємності, особистісно-смислового заохочення школярів до географії (Специфіка географії - її природно-громадська сутність. Географія інтегрує природні, громадські та технічні елементи наукового знання. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозв'язки та взаємодії у географічній дійсності, що представляє собою цілісну систему "людина - природа - господарство - навколишнє середовище"); розвитку географічного мислення і гуманістичних позицій школяра; формування культурних, ціннісних смислів природи і природоохоронної діяльності.
Такий підхід дозволяє розробити зміст географічної освіти в єдності наступних складових: географічною картини світу; ціннісного та діяльнісного компонентів; особистісно-творчої основи географічної культури.
Спробуємо коротко охарактеризувати концепцію трансформації змісту географічної освіти на основі культуровідповідності. Перш за все, визначимо його кінцеву мету - формування географічної культури особистості випускника. Така мета вимагає модернізації змісту, технології формування географічної культури та визначення його розвиваючого потенціалу. Географічну культуру ми розуміємо як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі історичного розвитку. При поясненні поняття "географічна культура" необхідно взяти за основу підрозділ загально географічних знань і вмінь на дві великі групи:
Інші цікаві матеріали
Паливно-енергетичний комплекс України
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з
рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення
енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех ...
Соціальна інфраструктура України
Розвиток
продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними
показниками:
- величина
валового суспільного продукту;
- національний
доход;
- частка
національного доходу для споживання та н ...
Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента
України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району
Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї
площ ...