Географічна характеристика Корецького району Рівненської області

Корецький район займає пiвденно-схiдну частину Рівненської області i межує на заходi та пiвночi з Гощанським та Березнiвським районами Рiвненщини, на сходi - з Новоград-Волинським районом Житомирщини, на пiвднi - Славутським районом Хмельниччини.

Територiєю краю протiкає кiлька невеликих рiчок, якi впадають у рiчку Случ. Великi лiсовi масиви та болота вкривають пiвнiчну частину району.

Адмiнiстративним центром району є м. Корець (лiтописний Корчеськ), перша згадка про який датується у лiтописi Руському пiд 1150 р. Край має багату i славну iсторiю. У 2000 р. місто відсвяткувало свій 850-річний ювілей. Населення району становить 36,3 тис. чол., з них 7,9 тис. міського і 28,4 сільського населення.

До перiоду Київської Русi належать древнi городища та могильники поблизу сiл Сапожин, Стовпин, Устя, м. Корець. А "харалужнi мечi", про якi згадується у "Словi о полку Iгоревiм", були, як вважають дослiдники, виготовленi у зброярнi с. Харалуг з металу, виплавленого в домницях сусiднiх сiл Залiзниця та Даничiв з болотних руд.

Пiд час князiвських мiжусобиць населення Корця та навколишнiх сiл допомагало волинським князям у їх боротьбi за великокняжий стiл у золотоверхому Києвi. Коли в 1151 р. Iзяслав Мстиславович повторно розпочав вiйну проти Юрiя Долгорукого та його суздальцiв i йшов з Волинi на Київ, корецькi жителi "вийшовши, з радiстю поклонялися йому".

Саме ця пiдтримка наших землякiв з погоринських та корецьких сiл допомогла Iзяславу Мстиславовичу прогнати Юрiя i остаточно утвердитися у стольному градi. Надавали допомогу краяни також i сину Iзяслава - Мстиславу в його боротьбi за стольний Київ.

У 1157 р. вокняжився у Києвi ще один волинський князь - Iзяслав Давидович (до цього титулувався князем Корчеським). Як бачимо, Корець з околицями був надiйною опорою волинських князiв у їх протистояннi з пiвнiчно-схiдними прибульцями.

Древнiй Корець 1239 року бачив славного державобудiвника Данила Галицького. Вдруге Данило (тепер уже як король) прийшов в околицi Корчеська з вiйськом у 1258 р., щоб надати допомогу своєму синовi Шварну у каральному походi проти так званих "татарських людей".

Так називали жителiв Возвягля (пiзнiше Звягеля, тепер Новоград-Волинського на Житомирщинi) та iнших мiст на схiд вiд Корчеська, якi добровiльно пiддалися татаро-монголам i пiшли в услужiння загарбникам. Пам'ятає Корець князя Федора Острозького (володаря мiста з 1386 р) - одного з героїв битви пiд Грюнвальдом (1410 р) та ватажка загону волинякiв у вiйнi чехiв з нiмцями в 1422-1430 рр. (гуситськi вiйни).

Корець був родовою колискою князiв Корецьких, серед яких були першi органiзатори запорiзького козацтва, героїчнi й вiдомi особистостi, що прославились у боротьбi з турками й татарами.

Зокрема, три сини князя Iвана - Василь, Лев i Олександр ще молодими загинули в 1519 р. у кривавiй битвi з татарами пiд Сокалем (Львiвщина). Бував у Корцi i митрополит київський Петро Могила, сестра якого Катерина була дружиною легендарного Самiйла Корецького, що прославився на всю Європу своєю самовiдданою боротьбою з турками i загинув у 1622 р. у Стамбулi лютою смертю, пiдвiшеним на гаку за ребра.

Селяни й мiщани краю брали активну участь у повстаннi Северина Наливайка. Зокрема, мешканцi Межирiч жваво вiдгукнулися на заклик одного iз сподвижникiв Наливайка - Григорiя Лободи, що розсилав своїх людей "з Овруча на рiзнi мiсця" (у т. ч. й до Корця та Межирiч), i створили в 1596 р. в селi та околицях двi повстанськi сотнi пiд проводом межирiцького вiйта Охрiма Гуменицького.

Сам Северин проходив з повстанським вiйськом через це славне село, прямуючи наприкiнцi лютого 1596 р. iз Степаня до Корця, який протягом мiсяця був пiд опiкою повстанцiв.

А пiд час Хмельниччини козаки Максима Кривоноса наприкiнцi липня 1648 р. здобули Корець, пiднiмали поспiльство навколишнiх сiл на боротьбу з гнобителями. Мiсто ввiйшло до складу козацької держави й було включено у Звягельський полк на чолi з полковником Iваном Донцем.

Повстанськi загони Максима Кривоноса поповнилися багатьма жителями Крилова, Межирiч, Щекичина та iнших сiл. А в другiй половинi 1649 р. в Корцi спалахнуло народне повстання, ватажками якого були мiсцевi жителi Васько Качановський, Федько Возниця, Ясько Коритар, Тимко Рудковський. Було створено великий загiн, що пiзнiше брав участь у битвi пiд Берестечком.

У 1654 р. у Корцi з вiйськом перебував Б. Хмельницький. Дух волi надихнув мешканцiв Межирiч на захист рiдного мiстечка в червнi 1660 р., коли пiд його стiни пiдiйшло двотисячне польське вiйсько. Опiр волинян був такий мужнiй, що ворог вiдступив.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд. Адже, вивчаючи і а ...

Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області
Дослідженню розвитку промислових комплексів та проблеми територіальної організації промислового виробництва України присвячено чимало науково-дослідних і практичних робіт. Дана курсова робота висвітлює тему, яка на сь ...

Заповідна мережа Рівненщини
Під час бурхливого розвитку промисловості на Україні, і не тільки, відбуваються масові вирубки лісів, забруднення територій, що призводять до змін ландшафтів, а це негативно впливає не тільки на оточуюче середовище, а й ...