Ландшафт

На сході Ліхтенштейну піднімаються вершини гірського масиву Ретикон (der Raetіkon), де країна граничить із Австрією. Третину загальної площі Ліхтенштейну становить населена територія, а дві третини - гори.

Низина була раніше по більшій частині заболочена, але, завдяки будівлі каналу в тридцятих роках минулого століття, вона була осушена. Сьогодні Ліхтенштейн має 39 квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь, які використаються як пасовища, а також для оброблення зернових культур й овочів.

Найвища гора Ліхтенштейну називається Граушпитц (der Grauspіtz), що в перекладі значить "Сіра вершина". Вона здіймається на висоту 2599 метрів над рівнем моря. Група гірських піків Драй Швестер (dіe Dreі Schwestern) або в перекладі "Три сестри" піднімається на висоту 2052 метра й дає багатий матеріал для народних легенд. Долина Рейну сформована алювіальними відкладеннями, на яких сформувалися родючі ґрунти. Гори порізані численними струмками і декількома швидкими річками, які мають значний гідроенергетичний потенціал. На деяких з них збудовані ГЕС. Країна бідна на корисні копалини, видобуваються лише вапняк для будівельних цілей і білі глини та алебастр для виробництва гончарних виробів і кераміки.

Водойми Ліхтенштейну відносяться до басейну річки Рейн. Більшість водойм країни беруть свої початки з альпійських джерел гірського хребта Ретікон. У своїх верхів'ях це є гірські швидкоплинні потоки (завдяки великому перепаду висот - від 2000 метрів до 600-400 метрів). Але, пробиваючись на рівнину ріки Рейн, вони вливаються в розгалужену систему каналів-водовідводів. Найбільша й основна річка - Рейн, яка тече 27 кілометрів територією країни. Другою повноводною річкою є Заміна, яка має довжину 17 кілометрів (12-и кілометрова ділянка в Ліхтенштейні).

Через значні й часті розливи Рейну та його притоків відбувалися масштабні повені, мешканцям довелося вибудувати цілу систему каналів-водовідводів, які дали змогу впорядкувати течію та розподілити різке збільшення водного потоку в межах усієї рівнинної частини країни.

Канали - одна зі складових водного ресурсу країни - стали суттєвим ресурсом для інтенсивного сільського господарства та для людських потреб. Найдовший канал країни - Оберауканал, який простягнувся вздовж усієї довжини Рейну й має розгалужену мережу додаткових водовідвідних каналів.

Найбільше і єдине природнє озеро є Гампрінер-Зеле, крім того, є кілька рукотворних великих озер - Озера Нойгрют, чи Водосховище Штег. На території Ліхтенштейну є ще з кілька десятків озер, які сформувалися внаслідок діяльності людини та через формування мережі водовідвідних каналів. Внаслідок цього піднявся рівень ґрунтових воді після повенів частина цих природних і локальних невеличких впадин була заповнена водою, і таким чином сформувалися малі озера в країні.

У Ліхтенштейні ефективно використовують свої підземні водні запаси. Наявність чисельних джерел у гірській частині створило базу для рекреаційно-лікувального використання мінеральних вод. До того ж, гірські водні потоки складають базу якісної питної води для всієї країни.

Частковою проблемою для країни є суттєве підняття ґрунтових вод (унаслідок меліорації та розбудови каналів-водовідводів заради запобігання повеням), що відобразилося на якості ґрунтів та часткових побутових незручностей жителів Прирейнської низини, але завдяки технічним удосконаленням та належній експлуатації каналів вдалося покращити ситуацію.

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа – це комплекс правових, е ...

Водоспади Південної Америки
Навіть при побіжному погляді на карту Південної Америки одразу впадає в око яскраво виражена своєрідність будови її поверхні. Це країна високих гір, великих плоскогір'їв і низин. Уздовж усього західного узбережжя на т ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...