Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії

", яке отримало розвиток у західній регіональній економіці.

Виробничий кластер

– це сукупність технологічно пов’язаних та географічно сконцентрованих підприємств. Географічні масштаби кластеру можуть варіювати від одного поселення до значного регіону.

Кластерний підхід до розвитку національних економік давно працює у США, Канаді, Італії, Нідерландах, Новій Зеландії. В Україні на початку ХХІ століття теж почали говорити про необхідність "кластеризації економіки". Накопичення досвіду буде відбуватися через створення експериментальних мікрокластерів. Дійсно, Україна дякуючи особливостям її економічної географії має низку переваг для такого способу організації економіки. Скажімо, досить ефективний морегосподарський кластер можна сформувати навколо міста Миколаїв, в якому сусідять суднобудування, судноремонт, галузева наука і портове господарство. Або, наприклад, навколо с. Коблево Миколаївської області – відомого курорту і центру виноробства. Тут можна вдало поєднати власне виноградництво і його наукове обслуговування (зокрема селекцію нових сортів) з виноробством і сокоекстракцією, виробництвом бочок, пляшок, корків, кришок та ін. з потужною рекреацією (у т.ч. з використанням винотерапії), яка притягує до себе готельне господарство та індустрію ресторанів і, звичайно, рекламну діяльність. Така територіальна концентрація вертикально і горизонтально пов’язаних підприємств, як правило, веде до утворення спільної виробничо-фінансової групи, яку власне й можна розцінити як стрижень виробничого кластеру.

З практичного досвіду західних економік прийшло і поняття "технополіс", що є видозміненим варіантом концепції ТВК по відношенню до постіндустріального суспільства. У технополісі створення особливого середовища для прискорення інноваційного процесу досягається шляхом територіального комплексування таких сфера як освіта, наука, сервіс, венчурний капітал та ін. Сам технополіс

визначається як місто науки і передових технологій, найсучасніша організаційна форма інтеграції освіти, науки та виробництва.

Поняття району і концепція економіко-географічного районування

Значення категорії району в географії, у т.ч. в СЕГ, важко переоцінити. Це не тільки критерій географічності дослідження, але й критерій географічності мислення, один з критеріїв само ідентифікації географії серед інших наук, у першу чергу регіональних (власне щоб не "потонути" у морі регіональних наук, не "розчинитися" у регіональній економіці СЕГ має "піднімати на щит" метод районування).

Вчення про райони виконує інтегруючу, пов’язуючу функцію в географії. Районування є частиною теоретичної географії, якщо під останньою розуміти виявлення загальних для різних наук географічного циклу закономірностей у вивченні територій.

У вітчизняній географії термін "район" став широко вживатися з 90-х років ХІХ століття. У більшості зарубіжних країн цей термін не використовувався. Там віддавалася перевага терміну "регіон" (region), який потім потрапив і в українську мову як запозичений.

Поняття "район" і "регіон" концептуально різняться. Під районом географи зазвичай розуміють частину території, якій властиві цілісність та унікальність. Регіон – це досить довільно обрана дослідником територія з метою регіонального аналізу. Тому уявляється правильним твердження: "Будь-який район є регіоном, але не будь-який регіон є районом

".

Районний аналіз передбачає спочатку певну процедуру районування і встановлення сітки районів, яку географи використовують для подальших досліджень. При регіональному аналізі вихідні територіальні одиниці є довільними, можна прийняти практично будь-яку "нарізку" території.

При районному аналізі територія досліджується як "біла скринька" (по термінології системного аналізу), тобто важливо знати внутрішню організацію території зсередини. При регіональному аналізі традиційно використовується принцип "чорної скриньки", при якому в принципі не важливо, що являє собою територія по внутрішній структурі.

Географії властивий районний аналіз території. Регіональний аналіз використовується в регіональній економіці, регіональній соціології, регіональній політології та ін. Отже, поняття району – суто географічне, а поняття регіону – систематичне.

У вітчизняній (радянській) районній школі СЕГ категорія району має виключне значення. Уявлення про район сформувалося під впливом декількох факторів. В його основі, безумовно, лежить поняття економічного району, вироблене у межах Держпланівського районування 20-х років ХХ століття (план ГОЕЛРО) та розвинуте надалі М.М. Колосовським. Економічний район

Інші цікаві матеріали

Організація і управління виробництвом
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Лисецької ...

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...

Грунти України. Грунтовий покрив України Утворення і поширення грунтів, рослинності,
Утворення і поширення грунтів, рослинності, тваринного світу залежать від властивостей порід, що складають земну поверхню, форм рельєфу, кліматичних умов, господарської діяльності людини. В їх розміщенні на території Ук ...